Брюлівська тераса
Брюлівська тераса (Brühlsche Terrasse) — променад з боку Ельби в старому місті Дрездена, що стоїть на частині давніх міських укріплень.
Fred Romero from Paris, France Wikimedia Commons CC BY 2.0
Що це таке
Терасу також називають «Balkon Europas» (Балкон Європи). Саксонське відомство охорони пам'яток приписує назву Александру фон Гумбольдту.
Реєстр пам'яток Саксонії вносить терасу, залишки фортеці, сходи та їхні скульптурні групи як групу. Будівля Weiße Flotte на Terrassenufer 2 також входить до цієї групи. Weiße Flotte керує колісними пароплавами на Ельбі, які мають причал на Террасенуфері з 1910 року. Кунстакадемі розташована за адресою Brühlsche Terrasse 1; відомство охорони пам'яток каже, що вона разом із терасою формує вигляд старого міста з боку Ельби.
Історія
У середині 16-го століття Моріц Саксонський велів укріпити Дрезден сучасною бастіонною фортецею за планами Каспара Фойгта фон Віранда. У 1590–92 роках Пауль Бухнер додав великий бастіон перед брамою Цігельтор. Статуя на його вершині дала йому назву Jungfernbastei; у 1721 році, за Августа Сильного, його перейменували на Venusbastei. З кінця 1740-х років Генріх фон Брюль, прем'єр-міністр Саксонії, велів розбити сади й звести будівлі з боку Ельби фортечного муру.
Міські укріплення знесли з 1814 року, але фасад до Ельби залишили. Терасу відкрили для публіки в 1814 році, і Великі сходи (Große Freitreppe) від Шлоссплац до тераси датуються тим самим роком. Скульптурні групи на сходах, Vier Tageszeiten («Чотири пори доби»), датовані 1905–1908 роками. Відомство охорони пам'яток датує ще двоє сходів 1848 роком (до Münzgasse) та 1885 роком (до Georg-Treu-Platz), а ще одні великі, перед брамою Цігельтор, — 1890/91 роками.
Пам'ятники
До групи пам'яток тераси входить кілька монументів. Пам'ятник Рітчелю 1872 року — це бронзовий бюст скульптора Ернста Рітчеля (1804–1861) на постаменті з трьома сидячими бронзовими фігурами. Пам'ятник Земперу 1892 року — бронзова фігура архітектора Готфріда Земпера (1803–1879). Пам'ятник Бетгеру 1982 року — стела з портретним рельєфом.
Дельфінбруннен, фонтан 1747–1749 років, має путті, дельфіна й мушлю. Два сфінкси на ділянках муру, приблизно 1750 року, колись були частиною Бельведера. Пам'ятник курфюрсту Моріцу, який велів збудувати фортецю, стоїть біля муру тераси на Террасенуфері. Це копія; оригінал зберігається в іншому місці.
Під терасою
Частини ренесансної фортеці збереглися під терасою, серед них каземати та брама Цігельтор. 30 листопада 2019 року фортецю знову відкрили для відвідувачів як експозицію Festung Xperience.
Пауль Бухнер збудував над старим ровом три великі каземати, кожен завдовжки понад 40 м; їх називають Buchnertonnen («бочками Бухнера»). Цігельтор і каземати слугували коморами до 1960-х років. Перші розкопки відбулися в 1965–68 роках, а значно більші — з 1990 року. В одному з казематів археологи знайшли рештки ливарні 16-го століття.
Фотографії
Leonhard Lenz Wikimedia Commons CC0
Leonhard Lenz Wikimedia Commons CC0
VSchagow Wikimedia Commons CC BY-SA 4.0