Кенігсуфер
Кенігсуфер — відрізок нойштадтського берега Ельби між Марієнбрюкке та старим гирлом Прісніца, внесений державним реєстром пам'яток як ансамбль кількох пам'яток, датованих 1933–1938 роками.
Albrecht Voß Wikimedia Commons CC BY-SA 4.0
Що це таке
Трав'янистий берег і Ельба, вдалині дальній берег. Знімок зроблено 25 вересня 2022 року.
-wuppertaler Wikimedia Commons CC BY 4.0
Місто описує Кенігсуфер як відрізок нойштадтського боку Ельби між Марієнбрюкке та старим гирлом Прісніца. Державний реєстр пам'яток описує ширшу прибережну зону — Neustädter Elbuferzone між Marienbrücken, Diakonissenweg і Bautzner Straße.
Реєстр вносить Кенігсуфер як Sachgesamtheit, охоронюваний ансамбль, що складається з кількох окремих пам'яток. Серед них Glockenspielpavillon, підхід до Аугустусбрюкке зі сходами та аркадою із сграфіто-розписами на керамічних плитках, Штауденгартен із сонячним годинником, сходи з підпірною стіною та скульптура лучника біля Альбертбрюкке (Богеншютце), підхід до Альбертбрюкке і Розенгартен.
На нойштадтському березі також розташовані Саксонська державна канцелярія і Саксонське міністерство фінансів.
Історія
Через Ельбу з берега. Знімок зроблено 23 вересня 2022 року.
-wuppertaler Wikimedia Commons CC BY 4.0
У 1910 році містобудівний конкурс передбачав Кенігсуфер як парк і протилежність забудованого берега Альтштадта над Ельбою. Місто каже, що цими планами міський директор з будівництва Ганс Ерлвайн не допустив забудови Кенігсуфера.
Реєстр датує ансамбль 1933–1938 роками. Його Glockenspielpavillon, садовий павільйон, спочатку датується 1936 роком; реєстр фіксує дещо меншу копію 1992 року.